Як не доспати весняних ночей,
Як жадібно вуста кохані пити,
Як не відвести пристрасних очей.
Навчи, як треба щиро посміхатись,
Радіти навіть мариву надій,
Як у потрібну мить не завагатись
І подолати долю марних мрій.
Так лише ти умієш пригорнутись
До серця словом лагідним своїм,
Умієш не забути й не забутись,
І я ж так вірю тим словам твоїм.
Кохай мене, як лише ти умієш,
Без зайвого театру почуттів –
В моєму серці ти любов відкриєш,
Бо сам тебе кохати так хотів.
Немає коментарів:
Дописати коментар