От
умер, і поховали
Тебе
у могилі
Серед
степу широкого,
На
Вкраїні милій.
І лани
широкополі,
І
Дніпро, і кручі -
Усе
видно, усе чути,
Як реве
ревучий,
Як несе
він з України
У синєє
море
Людські
сльози та прокльони –
Одне
тільки горе!
Кров
ворожу проливали,
Кайдани
побили,
У сім'ї
великій, новій
Піввіку
прожили.
Дочекали
панувати
У
рідному краї,
Але
знов, дурні, до хати
Чужих
зазиваєм!Знов не маємо ні волі,
Ні раю
земного.
Ти
казав, підеш до Бога?
Не
дасть він нічого.
Бо
дурному, що не скажеш,
Чого
не даруєш,
Буде
він дурним і далі,
Тільки
пожалкуєш.
Ото й
маємо, що маєм.
Досить буде того!
Тебе, лишень, поминаєм
Незлим
тихим словом.
03.06.2013
