Твоїм бажанням мало мого тіла.
Моєму тілу мало тих бажань.
Твоя душа так пристрасно молила
Звільнитися від зайвих міркувань.
Я бачив в твоїх очах зорепади
Ніколи не запалених зірок
І рятував, що міг урятувати,
Та то був лише спраглому ковток.
Нема води - нема бажання пити.
Одна краплина - пив би й пив!
Я знав як без кохання можна жити.
Тепер не знаю, як я жив.
Ти мала ніжне серце, я - відвагу
Припасти до його глибин...
Тепер цю невгамовну спрагу
Я тамувати зречений один.
Колись це полум'я тебе також поглине
І, сподіваюсь, будеш не єдина.
6.01.2003
Моєму тілу мало тих бажань.
Твоя душа так пристрасно молила
Звільнитися від зайвих міркувань.
Я бачив в твоїх очах зорепади
Ніколи не запалених зірок
І рятував, що міг урятувати,
Та то був лише спраглому ковток.
Нема води - нема бажання пити.
Одна краплина - пив би й пив!
Я знав як без кохання можна жити.
Тепер не знаю, як я жив.
Ти мала ніжне серце, я - відвагу
Припасти до його глибин...
Тепер цю невгамовну спрагу
Я тамувати зречений один.
Колись це полум'я тебе також поглине
І, сподіваюсь, будеш не єдина.
6.01.2003